Розробка уроку з образотворчого мистецтва 3 клас
Тема. Створення
композиції «Жар-птиця» у техніці петриківського розпису.
Мета: розширити поняття про види
декоративно-прикладного мистецтва, ознайомити з традиціями і технікою
петриківського розпису,
познайомити учнів з кращими взірцями українського
декоративно – прикладного мистецтва – виробами петриківського розпису; розвивати
фантазію, творчу уяву, вміння визначати основні складові будови птахів: голова,
шия, тулуб, хвіст. Розвивати комунікативні здібності, естетичний смак, художні
здібності, бачення прекрасного у природі та народному мистецтві;
-
виховувати любов до традиційних видів українського народного мистецтва.
Хід
уроку
І.
Організаційна частина.
Продзвенів уже дзвінок,
Всіх закликав на урок,
Всі ми з вами молодці
Підготували олівці,
Фарби, пензлі теж готові
Будьте діти всі здорові!
На перерві відпочили,
Добре всі набрались сили.
Будем добре працювати,
Диво – пташку малювати
II. Повідомлення теми та мети уроку.
Вступна бесіда
Сьогодні на уроці ми познайомимося з роботами
майстрів петриківського розпису і, поринувши в казку, створимо красу своїми
руками за допомогою фарб і пензлика на папері.
Перед нами мапа
Дніпропетровської області. Між містами Кривий Ріг та Дніпропетровськ
знаходиться село Петриківка. Зараз ми з вами здійснемо віртуальну подорож до
Петриківки.
Народні
майстри Петриківки запрошують
нас до себе в гості.
( Перегляд відео)
Петриківський розпис належить до декоративно-прикладного
мистецтва. Що таке декоративно-прикладне мистецтво дослідила учениця нашого
класу Пенкова Кароліна
Слово
декоративний
походить від французького «декор»,
що означає прикраса. Отже, декоративними вироби
називають тоді, коли вони красиві, а прикладними — якщо
ними можна користуватися
у побуті.
ІІІ. Мотивація
навчальної діяльності
І.Розповідь вчителя
Петриківський розпис –
казковий, неповторний , барвистий. Це традиційний український художній стиль. Бере
свій початок ще з часів запорізьких
козаків. Петриківка була заснована в 1772р. На Дніпропетровщині,
розпис стін будинків
мальовничими квітами , та
казковими птахами ,що манять своєю красою та неповторністю, стали звичаєм
цього села. Пізніше народні
майстри почали розписувати дерев'яні вироби: посуд, мисники, тарілки, скрині,
сани, віялки, музичні інструменти.
У 1919р.в
Петриківці відкрили школу декоративного розпису. Нею керувала Тетяна Пата. Також видатними
майстрами петриківського розпису були, Надія Білокінь, Федір Савович
Панко, Марфа Тимченко.
(Вчитель демонструє репродукції розписів художниць.)
Петриківський розпис далеко відомий за межі нашої країни.
Чарівна петриківська квітка розцвіла на чудовій фарфоровій вазі, прегарним
візерунком лягла на шовкову тканину, коштовним самоцвітом загорілася на лаковій
поверхні сувенірної шкатулки.
Зараз петриківський розпис прикрашає посуд, одяг
(нашу вишиванку), інтер’єр житла.
Основний інструмент – пензель-кошарка (з
котячого волосся), його треба тримати трьома пальцями перпендикулярно до
паперу. Використовується також малювання пальцем, або протилежним кінцем пензля.
Існує така легенда про виникнення Петриківського розпису:
На берегах мальовничої річки Чаплинки розкинулося
село.
В ньому жила
велика і працьовита родина, але дуже бідна.
Якось навесні вся родина поїхала на ярмарок.
Старшу дочку
Оксану залишили вдома.
Впоравшись з
домашніми справами, дівчина побачила чисто вибілену стіну.
Дочка згадала батьків.
Оксана вирішила зробити щось дуже гарне.
Вона зробила
фарби: зелену – з листя папороті, жовту -
з відвару польових трав, червону – з відвару буряка.
Щоб фарби
стали кращими, вона розвела їх з жовтком.
Виготовила
кошачку і вирізала рогозинку.
І сталося
диво!
На
стіні враз розквітли польові квіти, зачервоніли мальви,
налились соками кетяги калини, спалахнули жовтим
світом соняхи.
Раптом з-під
квітів вилитіла золота жар-птиця.
Зробивши коло над подвір’ям вона почала кружляти над
селом.
Жар-птиця
принесла родині достаток і благополуччя.
З
тих пір існує повір’я: хто зустріне цього чудо-птаха, ніколи не знатиме бід і
злиднів.
Птахи — дивовижні, прекрасні створіння.
Адже вони можуть те, про що здавна мріяли люди. Птахи вміють літати! Скільки
сил витратило людство, щоб навчитися літати, повітряні кулі й дельтаплани,
дирижаблі й літаки, гелікоптери й ракети. У птахів є лише один, проте
дивовижний інструмент для польоту, — крила.
Жар-Птиця або ще її називають Птиця- Фенікс
дивний міфічний птах, що символізує відродження, безсмертя й сонце. Коли вона
співає, з її дзьоба сипляться дорогоцінні перли — образ оживляючих крапель
дощу. Навіть одне перо Жар-Птиці вночі освітлює весь сад. Ця птиця помирає і
знову оживає.
Робота
в групах. Асоціації
Жар–птиця (весела, чарівна, добра, світла, мила, красива,
смілива, весняна, жовта, уквітчана.
Хвилинка відпочинку.
Жар-птиці
летіли
На лужку тихенько сіли.
Посиділи, поклювали.
Полетіли…
А діти за парти сіли.
Практична
робота
Ми
теж зараз створимо свою жар-птицю.
Інструктаж вчителя
Перш
ніж розпочати створювати казкову жар-птицю, вирішіть, як краще розмістити
птаха, аби йому не було тісно на вашому листку.
Намалюйте птаха олівцем. Розташуйте свого
птаха посередині аркуша і зробіть його досить великим, адже він — головний на
малюнку.
Перед вами поетапне малювання птаха.
· Почніть
з округлої лінії шиї птаха, з’єднуючи голову і тулуб.
· Домалюйте
на голові дзьоб, око і корону або чубчик-гребінець як на інших малюнках.
Намалюйте по боках два однакові крила, внизу пишний хвіст
· Додайте
деталі декору – хвильки на крилах, кінцівках пір’я тощо
· Тепер
виконайте малюнок у кольорі, можна домалювати гілочки калини використовуючи техніку петриківського розпису
малювання пальцями.
Підсумок.
Виставка робіт.
Наостанок всім я хочу побажати
Птаха щастя за хвіст упіймати.
Щоб у серці пташка любові співала,
А в душі завжди казка тривала!
